Критерії оцінювання

          Удосконалення середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень учнів як складової навчального процесу. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень ліцеїста, а не ступеня його невдач.

          Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:

      - контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу;

      - навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації;

      - стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

      - виховна - сприяє формуванню умінь відповідально працювати.

          При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:

      - характеристики відповіді учнів: правильність, логічність, обгрунтованість, цілісність;

      - якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність;

      - сформованість загальнолюдських та предметних умінь та навичок;

      - рівень володіння розумовими операціями;

      - досвід творчої діяльності;

      - самостійність оцінних суджень.

          Характеристика якості знань взаємозв'язані і доповнюють одна одну; повнота знань, глибина знань, гнучкість, системність, міцність.

          Видами загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне та ДПА.

          У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом: читає та розуміє прочитане, чітко висловлює думку, діє творчо, виявляє ініціативу, самостійно приймає рішення, вміє розв'язувати проблеми, активність на уроці, старанність у навчанні.

          Роботи з української мови оцінюють:

      - фронтально - диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння (їхніх яких здійснюють на сторінці класного журналу "Зміст уроку");

      - індивідуально - говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте на сторінці класного журналу "Облік навчальних досягнень" визначають окрему колонку без дати.

          Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

          У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), у ІІ семестрі - оцінюється усний твір і читання вголос (7-9 класи). Результати оцінювання говоріння і читання вголос виставляють у класному журналі в колонку без дати й враховують у семестрову оцінку. Повторне оцінювання із зазначених видів  мовленнєвої діяльності не проводять.

          Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис у колонці "Твір", "Переказ" не роблять). У разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час його написання МОН рекомендує запропонувати учню виконати індивідуальне завдання під час уроку.

          Кількість робочих зошитів з української мови у 7-9 класах становить два зошити, у 10-11 класах - по одному зошиту.