"Знати
свою рідну
мову
–
наш священний
обов’язок.
Знати
мову
народу, серед
якого
живеш,
- це
вияв
поваги
до цього
народу.
Знати
багато
мов
–
це
значить мати
багато
ключів
до одного замка." (Вольтер)
Українці
- надзвичайно
мудрий,
цікавий
і
комунікабельний
народ.
Серед
нас були
і
є
мовно
багаті
й
освічені
–
такі,
які
знають
багато
мов,
тобто
поліглоти.
Першим
українським
поліглотом
можна
вважати
сина
Ярослава Мудрого – Всеволода, який,
за словами літописця,
“дома сидя, изумееше
пять язык”.
Він
вивчив
мови
не з
необхідності
або
під час мандрів
іншими
країнами,
а лише
з
цікавості.
Літописець
зазначив
при тому,
що
знання
мов
дає
шану
від
іноземців.
Князь Всеволод, крім
рідної
давньоукраїнської
мови
знав, імовірно:
грецьку,
латинську,
німецьку,
половецьку
й
угорську.
Григорій Сковорода знав давньоєврейську (вивчив
для поглибленого вивчення Біблії), грецьку,
латинь,
німецьку мови
й
трохи
італійську.
Українська
письменниця Леся Українка знала 13
мов:
- українську,
- російську,
- німецьку,
- французьку,
- грецьку,
- латинську,
- англійську,
- італійську,
- польську,
- болгарську,
- іспанську,
- староєгипетську,
- давньоїндійську.
РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська